Центральная Научная Библиотека  
Главная
 
Новости
 
Разделы
 
Работы
 
Контакты
 
E-mail
 
  Главная    

 

  Поиск:  

Меню 

· Главная
· Биржевое дело
· Военное дело и   гражданская оборона
· Геодезия
· Естествознание
· Искусство и культура
· Краеведение и   этнография
· Культурология
· Международное   публичное право
· Менеджмент и трудовые   отношения
· Оккультизм и уфология
· Религия и мифология
· Теория государства и   права
· Транспорт
· Экономика и   экономическая теория
· Военная кафедра
· Авиация и космонавтика
· Административное право
· Арбитражный процесс
· Архитектура
· Астрономия
· Банковское дело
· Безопасность   жизнедеятельности
· Биржевое дело
· Ботаника и сельское   хозяйство
· Бухгалтерский учет и   аудит
· Валютные отношения
· Ветеринария




Курсовая работа: Захист робочих та населення внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті

Курсовая работа: Захист робочих та населення внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті

Зміст

Вступ

1.      Вхідні данні до розрахунково-графічної роботи

2.      Фізико-хімічні і токсичні властивості сірковуглецю

3.      Оцінка хімічного стану на об’єктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини

3.1    Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження

3.2    Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу

(об'єкту)

3.3.   Визначення часу вражаючої дії СДОР

3.4    Визначення границь можливих епіцентрів хімічного враження

3.5    Визначення можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження

4.      Безаварійна зупинка цеху по сигналу "Увага всім!"

Висновок

Література

Додаток А

Додаток Б


Реферат

В даній розрахунково-графічній роботі необхідно визначити подальші дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. З цією метою робляться розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії СДОР та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження. Графічно визначаються границі можливих епіцентрів хімічного враження.

Обсяг роботи 16 ст., два робочих креслення формату А4, дві таблиці та чотири використаних джерела.

Ключові слова: сірковуглець, СДОР, конвекція, глибина, ширина, площина, коефіцієнт еквівалентності, та ін.


Вступ

Техногенно-екологічне та природне становище України з точки зору його негативного впливу на людей та навколишнє середовище щороку стає складнішим, якщо не надзвичайним. В Україні кожного року виникає понад тисячі важких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гинуть тисячі людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень.

Розвиток технічного процесу в промисловості пов'язаний з питаннями як поточного, так і капітального будівництва. Тому менеджер в своїй практичній діяльності треба узгоджувати розробку технологічного процесу або розміщення устаткування з врахуванням норм і правил, які розроблені на основі вимог цивільної оборони. Менеджер повинен знати основні принципи, що пов'язують розроблений технічний процес із основними вимогами цивільної оборони, вміти визначати вартість будівництва будівель та споруд з врахуванням максимального захисту робітників та службовців при виникненні незвичайних ситуацій мирного та воєнного часу. Крім того, будь-який випускник вузу як інженер, майбутній керівник підприємства, відповідно до вимог програми підготовки студентів, - визначеної наказом Міністра освіти України та Начальника штабу — заступника начальника цивільної оборони України від 20 червня 1995 року за №182/200, відповідає за будівництво та реконструкцію існуючих заводів, фабрик та цехів, повинен приймати розумні рішення в умовах незвичайної ситуації мирного та воєнного часу, які будуть спрямовані на збереження людини та її здоров'я як найбільшої цінності держави.

Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування. Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил цивільної оборони не входять.

Систему цивільної оборони складають:

-  органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

- органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

-  сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

-  фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

-  системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

-  спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони;

-  курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

-  служби цивільної оборони.

Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі

верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.

Завданнями Цивільної оборони України є:

-  попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;

-  оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

-  захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

-  організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

-  створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

-  підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України.

Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами цивільної оборони.


1. Вхідні данні до розрахунково-графічної роботи

№ варіанту                                                                 15

Найменування СДОР                                        сірковуглець

Кількість в т                                                       950

Швидкість вітру, м/с                                          0,5

1° с прогноз погоди                                          +0,3

Відстань до ХНО, км                                         1,2

Напрямок вітру в °                                            120

Азимут ОНГ в (°)                                                        300

Умови зберігання СДОР                                  ємність не обвалована

Топографічні умови та характер забудови     місцевість закрита

Ступінь хімічної небезпеки об'єкта встановлюється виходячи з сумарної кількості СДОР, які знаходяться на даному об'єкті.

Ступінь вертикальної тривалості повітря згідно даних прогнозу погоди - конвекція (рис.1). Вона характеризується вертикальним переміщенням повітря з одних висот на інші. Більш тепле повітря помішується в гору, а більш холодне і більш щільне - вниз. Конвекція виникає при ясній погоді, швидкості вітру до 4 м/с приблизно через дві години після сходу сонця і розрушується приблизно за дві години після заходу сонця.


2. Фізико-хімічні і токсичні властивості сірковуглецю

На об’єктах господарювання є великий асортимент хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров’я людей, тварин та небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими отруйними речовинами ( СДОР ). Певні види СДОР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють, або застосовують, на складах, сільськогосподарських об’єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.

У воєнний час об’єкти зберігання СДОР можуть бути зруйновані, у мирний час при виробничих аваріях або стихійних лихах СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище і стати причиною ураження людей, тварин, рослин та зараження навколишнього середовища.

Сірковуглець - безбарвна рідина з неприємним запахом. Погано розчиняється в воді. Пари сірковуглецю легко займаються, а в суміші з повітрям – вибухають. Вдихання парів сірковуглецю діє на людину наркотично: з’являється головний біль, оніміння кінцівок, порушення дихання, а при високих концентраціях і тривалому впливі наступає глибокий наркоз, зникають усі рефлекси, смерть.

Захист: фільтруючі промислові протигази марки "А". При дуже високих концентраціях — ізолюючі протигази та захисний одяг.

Перша медична допомога.

Постраждалого негайно винести на свіже повітря, спокій, інгаляція киснем, у

Важких випадках – штучне дихання. Дегазують сірковуглець сульфітами натрію або калієм ( див. Табл.1 ).


3. Оцінка хімічного стану на обєктах, які мають сильнодіючі отруйні речовини

3.1  Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження

Розміри зон хімічного враження залежать від кількості СДОР на об'єкті, фізичних і токсичних властивостей, умов зберігання, метеоумов та рельєфу місцевості.

Для сірковуглецю глибина розповсюдження хмар зараженого повітря з вражаючою концентрацією визначається відповідно з формулою:

Г=;

Г= ;

Гз = Г/3,5

Гз = 125/3,5= 35,7км.

Ширина хімічного зараження визначається з співвідношення:

Ш=Гз*0,8            Ш=Кш* Гз

Ш=35,7*0,8 =28,56км.

Площа зони S3 приймається як площа рівнобедреного трикутника:

Sз =1/2Г*Ш         Sз =1/2*35,7*28,56=509,8 км2.


3.2     Визначення часу підходу зараженого повітря до певного рубежу (об'єкту)

Час підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об'єкту) T визначається діленням відстані R. Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДОР( див.Табл.3 )

T=R/W;

W=3,5 км/год.

T=5год.

Хмара зараженого повітря поширюється на висоту, де швидкість вітру більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість поширення буде більшою, ніж швидкість вітру на висоті 1,2 км.

3.3 Визначення часу вражаючої дії СДОР

Для певних умов можна підрахувати орієнтовний час випаровування tвр деяких СДОР. Час випаровування використовується для визначення орієнтовного часу вражаючої дії СДОР в центрі хімічного враження.

 

t вр = 1 год.

Введемо поправочний коефіцієнт, який при швидкості вітру 0,5М/С має значення 1. Час вражаючої дії аміаку складатиме 0,5*1 = 0,5 (год.)

3.4    Визначення меж можливих епіцентрів хімічного враження

Для визначення границь вторинних центрів хімічного враження за прогнозом треба нанести на карту (план) зону можливого хімічного зараження та виділити об'єкти, населенні пункти або їх частини, які потрапляють в прогнозовану зону хімічного зараження. Розрахунковими границями вторинних центрів хімічного враження будуть границі цих об'єктів, населених пунктів або районів. Границі фактичних центрів хімічного враження визначаються розвідкою та наносяться на карту (план).

3.5    Визначення можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження

Втрати робітників, службовців та населення що проживає поблизу від об'єктів, а також особистий склад формувань ЦО будуть залежати від чисельності людей, що опинилися в площі зони, ступеня захищеності їх і своєчасного використання засобів індивідуального захисту (протигазів). Кількість робітників та службовців, що опинилися в зоні враження, підраховується за їх наявністю на території об'єкту по будівлям, цехам, майданчикам; кількість населення — по житловим кварталам в місті (населеному пункті).Можливі втрати робочих, службовців та населення (в центрі зараження знаходиться 2 цеха з кількістю робочих 500 чоловік) від СДОР при 100% забезпеченості людей протигазами становлять : Р=500*0,1=50 чол. З них: легкої ступені - 25% (12 чол.); середньої і важкої ступені - 40% (20 чол.), зі смертельним наслідком - 35% (18 чол.).


4. Безаварійна зупинка цеху по сигналу "Увага всім!"

З метою безаварійної зупинки устаткування по сигналу "УВ" черговий диспетчер дублює сигнал по ділянкам, цехам, відділам. Робітники та службовці повинні одягнути протигази і чітко дотримувати правила даної інструкції і вказівок адміністрації цеху.

•  По сигналу "УВ" робітники зупиняють металоріжучі станки натисканням кнопки «Стоп». Заготовки знімаються.

•  Водії автотранспорту зупиняють транспорт на спеціальній площадці. Кранове обладнання закріплюється і встановлюються у спеціально відведене місце.

•  Після зупинки обладнання електрики відключають силову мережу і освітлення (крім чергового).

•  Слюсарі відключають систему водопостачання.

•  Електрики зупиняють вентиляційні установки, за винятком установок, що подають повітря в притулок.

• Члени пожежної дружини цеху приводять протипожежні засоби в положення "напоготові".

• Змінний майстер відключає питні колонки в цеху.

• Під керівництвом майстрів робочі цеху організовано збираються в колони у центральних воріт і виходять перпендикулярно руху хмари з зоні зараження у заздалегідь визначене місце райвідділом з надзвичайних ситуацій і цивільному захисту населення.

Розрахунковий час виконання даної інструкції з безаварійної зупинки технологічного устаткування для ПТФ-2 в межах 11-х хв. На виробництві залишається пост радіаційного спостереження і охорони громадської безпеки. Їхні функції :

- пройти територію і допомогти постраждалим від хімічного зараження;

- слідкувати за рівнем радіації і доповідати в штаб ЦО.

Висновок

Зроблена оцінка по захисту робочих при аварії дозволяє безаварійно зупинити виробництво, зберегти діюче обладнання, розпочати виробництво в майбутньому в запланованому об'ємі та номенклатурі, а також зберегти життя людей.

На основі аналізу результатів оцінювання хімічної обстановки визначаються можливі наслідки в зоні враження виходячи із забезпечення виробничого персоналу та населення засобами захисту аналізуються умови роботи підприємства відносно впливу отруйних речовин на виробництво, матеріали та сировину. Установлюється можливість герметизації будівель, цехів та ін. приміщень, де працюють люди, а також можливість роботи в засобах індивідуального захисту. Визначаються шляхи обеззаражування території об'єкта, споруд, будівель та способи проведення санітарної обробки людей у випадку необхідності.

Таблиця 1. Результати оцінювання хімічної обстановки

Джерело зараження Тип СДОР Кількість СДОР, т Загальна площа зони зараження Глибина зони зараження

Площа вторинного центру хімічного враження, км2

Втрати від СДОР, чол. Примітки
Ємність не обвалована сірковуглець 950 509,8 35,7 - 38 -

Література

1. Акимов Н.И., Ильин В.Г. Гражданская оборона на обьектах сельскохозяйственного производства. — М.: Колос, 1984.

2. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона. — Ч.М.: Высшая школа, 1996. — 188 с.

З. Демиденко Г.Л. и др. Справочник. Защита обьектов народного хозяйства от оружия массового пораження. — К.: Высшая школа, 1987. — 256 с.

4. Кирилов О.М. Методичні вказівки з курсу Цивільна оборона.— Херсон: 2002.


Додаток А

Таблиця 1. Фізико-хімічні та токсичні властивості СДОР

СДОР

Молекулярна маса

Щільність, г/cм3

Температура кипіння,0С

Токсичні властивості

Дегазуючі кількість речовини,на 1т.СДОР

Уражаюча концентрація, мг/л

Експозиція,хв.

Смертельна концентрація, мг/л

Експозиція,хв.

Сірко-

вуглець

76,12 1,26 46,0 16,25

90


10

90 Сірчистий натрій або калій

Додаток Б

Таблиця 2. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем після аварії при конвекції, км

Кількість СДОР ,т

Температура повітря, 0С

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

6

1,0

-20
0
+20
+40

3,0

-20
0
+20
+40
5,0 -20
0
+20
+40
10 -20
0
+20
+40
50 -20
0
+20
+40
70 -20
0 <0,5
+20 0,6 <0,5 <0,5 <0,5
+40 0,8 0,5 <0,5 <0,5






Информация 







© Центральная Научная Библиотека