Дипломная работа: Підвищення ефективності використання техніки при вирощуванні багаторічних трав і заготівлі сіна з застосуванням підбирачів кормів і досушування сіна методом активного вентилювання

РЕФЕРАТ

Дипломний проект на тему: “Підвищення ефективності використання техніки при вирощуванні багаторічних трав і заготівлі сіна з застосуванням підбирачів кормів і досушування сіна методом активного вентилювання”. Вінницький державний аграрний університет. Кафедра експлуатації машинно-тракторного парку і ремонту машин. Виконав студент Войтенко В.В.. Керівник проекту д.т.н., проф.. Гарькавий А.Д..

Склад і обсяг проекту: розрахунково-пояснювальна записка – сторінок 100, таблиць 12, рис. 9, бібл. 41; графічна частина – 11 аркушів формату А1.

Запропоновано конструкцію геліопідігрівачів повітря з акумуляторами тепла, проведено теплотехнічний розрахунок.

Розроблено технологію заготівлі сіна з використанням акумуляторів тепла і геліопідігрівачів повітря, складена технологічна карта на вирощування конюшини, побудовано графіки завантаження тракторів і сільськогосподарських машин, розроблено операційно-технологічну карту.

Висвітлені питання охорони праці і охорони навколишнього середовища. Проведено техніко-економічний розрахунок проекту.

ТЕХНОЛОГІЯ; СІНО; ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА; ОПЕРАЦІЙНА КАРТА; ОПЕРАЦІЯ; ГРАФІК ЗАВАНТАЖЕННЯ; АКУМУЛЯТОР ТЕПЛА; ГЕЛІОПІДІГРІВАЧ ПОВІТРЯ.

ЗМІСТ

Вступ

1 АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСТВА

1.1 Виробнича діяльність у рослинництві

1.2 Технічне обслуговування господарства

2 АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ НА СІНО

2.1 Загальна характеристика конюшини

2.1.2 Місце конюшини у сівозміні

2.1.3 Система удобрення

2.1.4 Обробіток ґрунту

2.1.5 Підготовка насіння і сівба

2.1.6 Догляд за посівами

2.2 Технології вирощування конюшини на сіно

2.2.1 Технології заготівлі розсипного сіна      

2.2.2 Технології заготівлі пресованого сіна

2.2.3 Заготівля подрібненого сіна

2.3 Особливості польового сушіння трав

2.4 Аналіз способів інтенсифікації польового сушіння трав

2.5 Передовий досвід вирощування конюшини на сіно по інтенсивній технології

3 КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

3.1 Основні проблеми сушіння сіна

3.2 Конструкторська розробка

3.3 Розрахунок елементів конструкції

3.4 Розрахунок оптимального кута нахилу поверхні колектора сонячних установок і його орієнтування щодо сторін світла

4 ОПЕРАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ

4.1 Умови роботи        

4.2 Агротехнічні вимоги

4.3 Підготовка сіносховища до роботи

4.4.Розрахунок акумуляторів тепла

4.5 Контроль якості роботи

4.6 Охорона праці та техніка безпеки

5 ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ

5.1 Складання технологічної карти на вирощування конюшини

5.2 Побудова графіка використання тракторів

5.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин

6 ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1 Охорона праці на машинно-тракторному парку

6.2 Безпека праці при заготівлі сіна

6.3 Розрахунок засобів індивідуального захисту     

6.4 Рекомендації по поліпшенню умов праці

7 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТУ

7.1 Розрахунок вартості встановлення будівлі

7.2 Розрахунок економічних показників

8 ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЙ НА КОНКУРЕНТНОЗДАТНІСТЬ

9 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Сіно – основний грубий корм для скотини у зимовий період. Потреба у ньому тваринництва щорічно зростає. Один із основних способів збільшення виробництва і підвищення якості сіна – приготування його методом активного вентилювання із пров’яленої до вологості 34-45% маси.

Однією із основних умов інтенсифікації польового і лукопасовищного кормо виробництва, підвищення родючості й поліпшення структури ґрунтів, вирішення проблеми дефіциту кормового протеїну є зростання врожайності багаторічних бобових трав та їх сумішок із злаковими, розширення укісних площ найбільш цінних за поживністю їх видів у кормових, ґрунтозахисних і польових сівозмінах, створення високопродуктивних культурних сіножатей та пасовищ, підвищення продуктивності природних кормових угідь.

Для забезпечення виконання необхідних робіт по вирощуванні конюшини на сіно, необхідно дотримуватись сучасних операційних технологій.

Суть сучасних операційних технологій полягає у інтеграції біологічних і хімічних факторів виробництва кормів, підвищенні частки їх у загальному врожаї культур.

Критерієм оцінки операційних технологій є енерго- та ресурсозбереження, економічна ефективність і екологічність. При цьому пріоритет належить насамперед аспекту якості, тобто вирощуванню високобілкових культур і сортів, а також їх сумішок, які можуть краще окупляти затрати; оптимальній структурі посівів кормових культур у сівозмінах; кормовим сівозмінам; використанню більш продуктивної техніки; освоєнню науково - обґрунтованої системи удобрення, яка забезпечувала б високу віддачу поживних речовин на основі достовірної інформації про запаси поживних елементів у ґрунті та умови живлення рослин, на роздрібненому внесенні азотних добрив, хімічній меліорації ґрунтів, застосуванні поливу, регуляторів росту, інтегрованого захисту посівів від шкідників, хвороб і бур’янів.

Високу ефективність операційних технологій повинно забезпечувати застосування систем високопродуктивних машин і знарядь, суворе дотримання технологічних вимог проведення механізованих операцій.

Своєчасне і якісне виконання технологічних операцій при використанні біологічних факторів інтенсифікації дає змогу обмежити застосування хімічних засобів захисту рослин і таким чином зменшити забруднення ними навколишнього середовища і природи.

Економічність процесу сушіння активним вентилюванням обумовлюється використанням для випаровування вологи теплоти, яка міститься у атмосферному повітрі. Отже, необхідно прагнути до максимального використання цієї практично безкоштовної теплоти і тільки у виключних випадках, коли погодні умови не дозволяють заготовлювати високоякісний корм, сушити пров’ялену траву штучно підігрітим повітрям.

Враховуючи, що в країні в останній час стали приділяти багато уваги використанню вторинних ресурсів, для підігрівання повітря при досушуванні сіна почали використовувати сонячну енергію. Зокрема у геліопідігрівачах повітря і акумуляторах тепла. При такій технології збільшується інтенсивність висушування пров’яленої трави, значно економиться витрата електроенергії, за рахунок м’якості процесу забезпечується висока якість висушуваного продукту.

1 АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСТВА

Господарство Бохоницької сільради, Вінницького району, Вінницької області об’єднує два населених пункти: село Бохоники та село Дачне [1].

Центральна садиба господарства розташована в селі Бохоники, яке знаходиться на віддалі 15 км від районного і обласного центру міста Вінниці, у 22 км від Стрижавської РТС, у2 км від шосейної дороги Гнівань Вінниця, у 16 км від Гніванського цукрового заводу [1].

Загальна площа земель господарства, що закріплена державним актом, становить 2741,84 га, з них орних земель 1855,84 га, сіножатей 48,6 га, пасовищ 31,04 га, під садом 108,72 га, під лісом 203,49 га та під водоймищами 22,41 гектари [1].

Напрямок господарювання господарства буряково-зерновий з розвиненим тваринництвом.

Територія господарства розташована у південно-західному (Вінницькому) агрогрунтовому районі центрального Лісостепу. Район характеризується м’яким кліматом. Середня річна температура повітря 7°С. Кількість опадів характеризується середньою річною сумою, яка дорівнює 476 мм. Середня річна кількість днів з опадами становить 136. найбільша кількість опадів припадає на літній період і дорівнює близько 136 мм. Сніговий покрив у районі неглибокий і нестійкий. Найбільш характерні південно-східні та південно-західні вітри. Середня тривалість вегетаційного періоду 200 днів. Рельєф земельного масиву слабо хвилястий. Через територію господарства протікає річка Південний Буг. Ґрунтові води залягають на глибині 5-16 метрів. На території господарства розповсюджені ясно-сірі опідзолені, сірі опідзолені та темно-сірі опідзолені ґрунти, а також опідзолені сильно змиті і лучні глибокі ґрунти. Незначну площу займають лучно-болотні та опідзолені наносні ґрунти.

Загальні збори

Ревізійна комісія

Організаційно-управлінська структура господарства с. Бохоники – виробничо-територіальна, одноступенева ( рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 -  Організаційно-управлінська структура господарства с.Бохоники Вінницького району

Як бачимо з наведеного рисунку в основному виробництві є один виробничий підрозділ в рослинництві і два в тваринництві. Є необхідні управлінські, обслуговуючі і допоміжні підрозділи, які забезпечують роботу основного виробництва.

Існуюча в господарстві організаційно-управлінська структура недосконала, виробничий досвід свідчить, що цехова структура забезпечує більш ефективне управління, тому можна рекомендувати господарству перехід на дану структуру.

Ресурсний потенціал тваринництва – це сукупність наявних в товаристві виробничих ресурсів (земельні, трудові, матеріальні, матеріально-технічні), тобто це сума ресурсів їх технічної збалансованості. Для організації високопродуктивного і товарного сільськогосподарського виробництва господарство має достатній ресурсний потенціал.

Таблиця 1.1 -  Структура земельних угідь

Як видно з таблиці 1.1 найбільшу площу земельних угідь займає рілля 1855,35га, що дає змогу вирощувати всі види сільськогосподарських культур і проводити обробіток ґрунту необхідний для їх вирощування.

1.1 Виробнича діяльність у рослинництві

Максимальний вихід продукції з одиниці площі при значному покращенні її якості і одночасному підвищенні родючості ґрунту в господарстві досягається на основі впровадження раціональної структури посівних площ. Структура посівних площ по роках приведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Структура посівних площ

За останні роки структура площ господарства майже не змінилася.

Основна частина площ відводиться під зернові культури і становить 54-56% всіх орних земель, під технічні культури відводиться 17-19%, а під кормові – 23-25% ріллі. Виходячи з цього можна зробити висновок, що основний напрямок спеціалізації господарства зерново-буряковий з розширеним тваринництвом [1].

З усіх культур найбільші площі відводяться під озиму пшеницю і цукровий буряк, їх посіви займають відносно 21% і 19% всіх посівних площ. Отже озима пшениця і цукровий буряк являються головними культурами, що вирощуються в господарстві. Урожайність та валовий збір культур показано в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Урожайність та валовий збір сільськогосподарських

культур