Центральная Научная Библиотека  
Главная
 
Новости
 
Разделы
 
Работы
 
Контакты
 
E-mail
 
  Главная    

 

  Поиск:  

Меню 

· Главная
· Биржевое дело
· Военное дело и   гражданская оборона
· Геодезия
· Естествознание
· Искусство и культура
· Краеведение и   этнография
· Культурология
· Международное   публичное право
· Менеджмент и трудовые   отношения
· Оккультизм и уфология
· Религия и мифология
· Теория государства и   права
· Транспорт
· Экономика и   экономическая теория
· Военная кафедра
· Авиация и космонавтика
· Административное право
· Арбитражный процесс
· Архитектура
· Астрономия
· Банковское дело
· Безопасность   жизнедеятельности
· Биржевое дело
· Ботаника и сельское   хозяйство
· Бухгалтерский учет и   аудит
· Валютные отношения
· Ветеринария




Командирські та командно-штабні машини

Командирські та командно-штабні машини

ОДЕСЬКИЙ ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

КАФЕДРА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ЛЕКЦІЯ

"КОМАНДИРСЬКІ І КОМАНДНО-ШТАБНІ МАШИНИ"

Вступ

Зараз на озброєння Сухопутних військ надходять найновіші зразки ракетної зброї, бронетанкової техніки, артилерії та іншої техніки. Широкими масштабами війська насичуються радіоелектронними засобами. Внаслідок цього значно зросла ударна та вогнева міць Сухопутних військ, їх маневреність і мобільність.

Разом з цим це різко ускладнило проблему управління підрозділами (частина) у сучасному бою. Практика показує, що командири мотострілецьких, танкових та інших підрозділів, здійснюючи керівництво боєм, знаходяться, в основному, у русі чи у коротких зупинках.

Для виконання основних вимог до управління: безперервність, стійкість, оперативність та таємність, командиру (офіцерам штабу) треба в цих умовах певна кількість засобів зв'язку, що знаходиться на одному рухомому об'єкті (об'єкти: танк, БМП, автомобіль). З цією метою було розроблено та впроваджено у військах велику кількість спеціальних машин, обладнених засобами зв'язку. Вони тримали назву командирських (танк, БМП) та командно-штабні машини (КШМ).

В цій лекції розглянемо командирські і та командно-штабні машини, що є на озброєнні тактичної ланки керування полк-батальйон Сухопутних військ.

Ці машини призначені для забезпечення управління командиру (офіцерам штабу) підлеглими підрозділами (частинами) у русі з короткими зупинками.

Такі машини складають основу рухомих пунктів управління частин та з'єднань, а також є складовими елементами вузлів зв'язку командних пунктів. Через це командирські та командно-штабні машини повинні мати:

броньовану транспортну базу;

достатньо кількість засобів зв'язку;

обладнані робочі місця командирів та офіцерів штаба;

засоби навігації;

засоби колективного захисту;

легке озброєння;

засоби електроживлення засобів зв'язку на зупинці та у русі.

У майбутньому КШМ будуть оснащуватися найновішими засобами зв'язку та автоматизації, призначенні для збору, накопичення, обробки, відображення та передачі інформації.

1. Загальні відомості про командирські і командно-штабні машини

Одним із основних засобів, що забезпечують можливість безперервного управління військами у складних умовах ведення бойових дій у тактичній ланці керування, є командно-штабні машини будь-якого призначення.

Командно-штабна машина - це бронетранспортер або автомобіль, в яких обладнані робочі місця для офіцерів та встановлені засоби зв'язку: радіостанції, радіоприймачі, пульти управління, телефонні апарати та засекречувальна апаратура зв'язку.

Командно-штабні машини за бойовим призначенням та використанням можна умовно розділити на дві групи:

командно-штабні машини загального призначення;

машини бойового управління.

Командно-штабні машини загального призначення використовуються для забезпечення зв'язку як командирами та офіцерами штабу загальновійськових з'єднань і частин, так і начальниками (офіцерами) різних родів військ та служб.

Зараз у військах використовується кілька типів командно-штабних машин загального призначення, обладнаних на різній транспортній базі: Р-142 Н, Р-145 БМ, БМП-1 КШ.

Машини бойового управління призначаються в основному для управління активними засобами боротьби (пуском ракет, вогнем артилерії, засобами протиповітряної оборони тощо).

У військах застосовуються такі основні типи машин бойового управління:

- 1 в 13, 1 в 14, 1 в 15, в 16 (комплекс 1 в 12) - для управління вогнем в артилерійських частинах;

ПУ-10, ПУ-12, ПУ-14 - для управління силами й засобами ППО у зенітно-ракетному полку;

БПМ-ІК, Т-72К, Т-80К (командирсьі танки) - для командирів підрозділів.

Командно-штабні машини складають основу пунктів управління.

Засоби зв'язку командно-штабних машин використовуються в основному для забезпечення зв'язку в інтересах конкреиних осіб, які розподіляються по машинах командиром та начальником штабу відповідно до їх функціональних обов'язків та прийнятої організації управління на майбутній бій.

Дальність дії радіостанції командно-штабних машин залежить від електрообладнання машини, гусеничного афекту та ін.

Так, якщо при знаходженні КШМ Р-154 БМ на місці дальність радіозв'язку при одночасній роботі радіостанції Р-111 забезпечується на 30 км та більше, то при роботі однієї з них на передачу, прийом іншої можливий:

у русі КШМ зі швидкістю 20 км/год - до 25 км;

зі швидкістю 30 км/год - до 15 км;

зі швидкістю 40 км/год - до 4-7 км.

На пунктах управління командно-штабні машини розташовуються одна від одної на відстані до 50 метрів. Від командно-штабних машин при наявності часу прокладаються двопровідні лінії для дистанційного управління радіостанціями КШМ з укриття, а зв'язок між машинами здійснюється по радіомережі внутрішнього зв'язку пункту управління.

При пересуванні пункту управління зв'язок між машинами здійснюється по радіо.

При експлуатації радіо засобів командно-штабних машин з апаратурою ЗАЗ необхідно виконувати особливі вимоги, які виключають виплив інформації. Одночасне ведення засекреченого та відкритого зв'язку допускається тільки в тому випадку, якщо на робочих місцях зв'язок забезпечується за допомогою шлемофонів. При веденні засекреченого зв'язку необхідно навколо командно-штабних машин забезпечити достатньо контролюєму зону (як правило радіусом 25 м), охороняти винесені апарати й лінії дистанційного управління.

Основною командирською машиною командира мотострілецького батальйону є БМД-ІК та БТР-60 пбк, які призначені для забезпечення зв'язку та управління, вони складають основу командно-спостережливого пункту батальйону.

Обладнання командирських машин БМД-ІК та БТР-60 ПБК змонтовані на відповідних базах БМД-І та БТР-60 ПВ (плаваючий, вежовий, командирський). Обидві ці машини обладнані радіостанціями Р-123 Н та танковим переговорним пристроєм Р-124 на п'ять абонентів, телефонним апаратом ТА-57, шпуля ТК-2 з дротом П-274, радіостанції Р-107 М - 2 шт.

БМД-ІК складається з чотирьох відділень: управління, бойового, кормового та силового.

У відділенні управління розташовується один офіцер (командир або начальник штабу) та механік-водій.

У бойовому відділенні є робоче місце для навідника-оператора.

У кормовому відділенні обладнані робочі місця для двох офіцерів штабу та радиста, а також встановлені дві радіостанції Р-123 М, телефонний апарат ТА-57, кронштейни для транспортування радіостанцій Р-107 М та бензоелектричний агрегат АБ-05-П/30.

У силовому відділенні розташований генератор ВГ-7500.

На корпусі машини розташовуються: 2-метрова телескопічна щогла для розгортання комбінованої антени та жердинної антени АШ-4. Крім того, у комплект антен БМД-ІК входить аварійна антена, яка застосовується у випадку виходу з ладу антени АШ-4, та представляє собою дріт (ЛПРО) довжиною 3 м.

Система електроживлення забезпечує безперервну щодобову роботу апаратури зв'язку як у русі, так і на зупинці.

Час розгортання та підготовки БМД-ІК для входження у зв'язок не більше 5 хвилин (в залежності від типу застосованих антен та джерел живлення).

Засоби зв'язку машини дозволяють:

керувати підрозділами батальйону по одній радіостанції Р-123 М у русі й на місці на відстань до 20 км;

підтримувати радіозв'язок з управлінням полку по другій радіостанції Р-123 М на відстань 20 км у русі та 40 км на зупинці при роботі на комбіновану антену, що встановлена на 2-метрову напівтелескопічну щоглу;

при знаходженні посадових осіб поза машиною використовуються радіостанції Р-107 М для підтримки зв'язку командира з підлеглими при спішуванні та телефонний апарат ТА-57 при управлінні підрозділами з укриття;

танково-переговорний пристрій Р-124 забезпечує внутрішній зв'язок між всіма членами екіпажу.

У танковому батальйоні використовуються як командирські танки Т-72К, Т-80К в якості командирських машин, що обладнані радіостанцією Р-123 М - 1 комплект для керування підлеглими та приданими підрозділами та Р-130 М для підтримки зв'язку з вищим командуванням.

2. Командно-штабна машина Р-142Н (Р-145БМ, БМП-2КШ)

КШМ Р-142 Н призначена для забезпеченя управління в мотострілецькій (танковій) дивізії та полку.

Екіпаж: 5 осіб у військовий час, 3 особи в мирний час.

У склад комплекту засобів зв'язку КШМ входять:

радіостанція Р-130 М - 1 комплект;

радіостанція Р-111 - 1 компл. (2 шт.);

радіостанція Р-123 МТ - 1 компл.;

пристрій виклику Р-012 - 1 компл.;

телекодовий пристрій Р-011 М - 1 компл.;

диктофон П-180 - 1 компл.;

давач швидкодіючого зв'язку Р-014 д - 1 компл.;

телефонні апарати ТА-57 - 2 шт.;

телефонні шрулі ТК-2 з кабелем - 2 шт.;

апаратура комутації та службового зв'язку (пульту управління) - 1 компл.

Р-142 Н обладнана такими антенами:

антена АШ- 4 (для р/ст. Р-123 МТ та Р-130 М)

антена АШ - 3,4 (для р/ст. Р-111)

антена АЗВ-Р (для р/ст. Р-130 М)

Для роботи на зупинці застосовуються дві комбіновані жердині антени та «Симетричний вібратор», що розгортаються на двох 2-метрових щоглах.

Обладнання КШМ Р-142 змонтоване на шасі автомобіля ГАЗ-66Б.

Внутрішню частину кузову машини поділено на дві відсіки: передній (апаратний) та задній (командний). Розташування обладнання й робочих місць на мал. 2.

В апаратному відсіку на робочих місцях начальника КШМ та радиста змонтовані радіостанції Р-130, Р-111, Р-123 МТ, пульт радиста (ПР), спецапаратура, давач Р-014 д, давач коду Морзе, пристрій Р-011 М, Р-012.

У командному відсіку розташовані робочі місця офіцерів, на яких встановлені: пульт командира (ПК-1), пульт офіцера (ПО) з динаміком, диктофон П-180, телефонний апарат ТА-57 та р/ст. Р-809 м 2 зі штатною упаковкою живлення та блоком живлення від бортової мережі. У нижній частині заднього відсіку розташовані бензоагрегат АБ-І-П/30, антенний такелаж та вводно-з'єднувальне майно.

У кабіні автомобіля встановлені пульт командира (ПК-2) та пульт водія (ПВ).

На кузові КШМ розташовуються:

антена зенітного випромінювання АЗІ-Р (для Р-130 М);

антена АШ- 4 (для Р-123 МТ та Р-130 М)

антена АШ - 3,4 (для Р-111)

дві ІІ-метрові телескопічні щогли для розгортання двох комбінованих жердинних антен та антени «Симетричний вібратор» (для Р-130 М).

В залежності від типу застосованих антен, а також видів та режимів роботи радіозасобів, стан р/станції (у русі чи на місці) Р-142 Н забезпечує дальність зв'язку до 75 км у УКВ та до 350 км у КВ діапазоні.

Система електроживлення КШМ Р-142 Н забезпечує безперервну щодобову роботу апаратури зв'язку як у русі, так і на зупинці.

Електроживлення апаратури здійснюється від бортової мережі КШМ з напругою 26 В. Бортова мережа створюється генератором типу Г-290, що працює на валу відбору міцності двигуна автомобіля й акумулятора батареї 4 х 5 КНТБ-80, а на зупинці використовується бензоагрегат АБ-І-П/30.

Потужність, що потрібна апаратурі - 1 кВт.

Час розгортання та підготовки КШМ для входження у зв'язок 2-15 хвилин (в залежності від типу застосованих антен та джерел живлення).

Майданчик для розгортання Р-142 Н на місцевості на всі типи антен 10 х 10 м.

КШМ Р-142 Н дозволяє ведення радіозв'язку в одній КВ (Р-130 М) та трьох УКВ (Р-111, Р-123) радіомережах (радіонапрямках). Радіозасоби КШМ обслуговують радіозв'язок у КВ діапазоні 1, 5-10, 90 мГц та УКВ діапазоні 20-52 мГц.

Радіозасоби КШМ забезпечують радіозв'язок на відстані:

до 20 км при роботі р/ст. Р-123 на антену АШ-4 у русі й на зупинці, а також до 40 км при роботі на зупинці на комбіновану УКВ антену, розгорнути на 2-метровій телескопічній щоглі;

до 30 км при роботі р/ст. Р-111 на антену АШ - 3,4 у русі й на зупинці, а також до 60 км при роботі на зупинці на широкодіапазонну антену (ШДА), підняту на 2-метрову телескопічну щоглу.

Р/ст. Р-111 - УКВ, широкодіапазонна, телефонна, з автоматизованою перебудовою на одну з 4-х наперед підготовлених частот. Р/ст. забезпечує входження у радіозв'язок без пошуку та ведення радіозв'язку без підстройки на будь-якій частоті робочого діапазону.

Р/ст. Р-809 М2 призначена для організації радіозв'язку з літаками (гелікоптерами Р-010).

Давач коду Морзе призначений для автоматичного перетворення послідовності п'ятизначного коду у послідовність знаків Морзе.

Телекодовий пристрій Р-011 М призначений для прийняття та передачі телеграфної (букводрукувальної та слухової) інформації зі швидкістю 1200 бод.

Давач Р-014 Д призначений для передачі телеграфних повідомлень по короткохвильовому радіоканалу за швидкістю 75 та 1500 бод.

Пристрій виклику Р-012 призначений для індивідуального та циркулярного виклику кореспондента.

Апаратура комутації та службового зв'язку КШМР-142 Н дозволяє керувати р/ст-ями КШМ з пультів командира та офіцерів з двох винесених телефонних апаратів ТА-57 та ведення внутрішнього зв'язку міх членами екіпажу.

Комутаційне обладнання КШМ забезпечує:

ведення радіозв'язку по одній з чотирьох р/ст-цій КШМ з пультів командира, офіцерів та радиста у відкритому режимі, а за пульта командира та першого робочого місця пульта радиста (РІ) - командну засекречену роботу;

дистанційне управління р/ст-ми КШМ з телефонних апаратів ТА-57 забезпечується на відстані до 500 м (кабель П 274). По лінії Л1- у відкритому й закритому режимах, по лінії Л2 - у відкритому режимі;

ведення службового зв'язку абонементами ліній Л1 та Л2 з командиром, офіцерами та радистами КШМ, а також внутрішній зв'язок між собою.

Як КШМ Р-142 у тактичній ланці застосовується КШМ Р-145 Б, що призначена для забезпечення керування командиру (офіцерам штабу) підрозділами мотострілецького (танкового) полку. Вона обладнана на базі БТР-60 пб, БТР-70. Десантний відсік машини поділений на два відділення.

У передньому (командному) відділенні є місце для водія, три робочі місця дял командира та офіцерів штабу, обладнаних пультами ПК-1, ПК-2, ПО. У цьому відділенні розташована р/ст Р-123 мт.

У другому (апаратному відділенні розташовані дві р/ст УКВ діапазону Р-111, р/ст КВ діапазону Р-130 М, спеціальна апаратура, пульти радистів. Апаратура зв'язку обслуговується двома (трьома) радистами. На борту машини є спеціальна клемна коробка для підключення ліній дистанційного управління р/ст-ями.

Комплект р/ст. Р-145 Б може забезпечити зв'язок по чотирьох радіомережах одночасно, при цьому будь-яка р/ст. може бути підключена на дистанційне управління.

Комутаційне обладнання машини забезпечує телефонний внутрішній зв'язок між всіма членами екіпажу.

У русі УКв р/ст-ції працюють на 4-х метрові жердині антени.

Дальність зв'язку по р/ст. Р-111 до 35 км, по Р-123 М - до 20 км. Р/ст. Р-130 М у русі може працювати на АЗІ/ (антена зенітного випромінювання) дальність зв'язку у русі до 300 км.

На зупинці для УКВ р/ст-цій можна використовувати широкодіапазонну антену, підняту на 16-ти метровій телескопічній щоглі ШДА-16. В цьому випадку дальність зв'язку по Р-111 складає 70-80 км. Для Р-130 М на зупинці доцільно використовувати антену симетричний диполь. Розташування засобів зв'язку на малюнку.

КШМ БМД-1 КШ призначена для забезпечення управління у мотострілецькому (танковому) полку.

Екіпаж машини - 6-7 чоловік (3-4 офіцери, старший радист, радист, механік-водій).

До складу засобів зв'язку КШМ БМД-1 КШ входять:

радіостанція Р-130 М - 1 комплект;

радіостанція Р-111 - 2 компл.;

радіостанція Р-123 МТ - 1 компл.;

пристрій виклику Р-012 - 1 компл.;

апаратура засекречування Т 129 - 1 компл.;

апаратура комутації та службового зв'язку (пульту управління) - 1 компл.;

антенно-щоглове приладдя - 1 компл.

Крім того, КШМ БМД-1 КШ укомплектована телефонним апаратом ТА-57, шпульною кабеля П-274 та іншим допоміжним обладнанням.

Всі засоби КШМ БМД-1 КШ однотипні з встановленими на КШМ Р-142 Н та Р-145 БМ та мають ті ж призначення та можливості.

Апаратура комутації та службового зв'язку забезпечує всі режими роботи як для КШМ Р-142 Н та Р-145 БМ.

Обладнання КШМ БМД-1 КШ (мал. 2,3) БМД -1 КШ має 4 відділення:

Бойове, управління, силове та кормове.

У відділенні управління розташовуються робочі місця механіка-водія, офіцера-штурмана, пульт водія, пульт офіцера та інше обладнання.

У бойовому відділенні розташовуються робочі місця командира та двох офіцерів, пульт офіцера (ПО), пульт командира (ПК-1, ПК-2) та інше обладнання.

У кормовому відділенні є робоче місце старшого радиста, місце радиста, а також: р/ст. Р-130 М (РС-3), Р-111 (РС-1, РС-2), Р-123 МТ (РС-4).

На корпусі машини розташовуються: 16-метрова телескопічна щогла для розгортання антени ШДА (Р-111, Р-123) та антени «Симетричний вібратор» (для Р-130 М), жердинна антена АШ - 3,4 (для Р-111), жердинна антена АШ-4 (для Р-123 МТ та Р-130 М).

КШМ забезпечує дальність зв'язку до 75 км в УКВ та до 350 км у КВ діапазоні.

Час розгортання та підготовки КШМ для входження у зв'язок 2-15 хвилин (в залежності від типу застосованих антен та джерел живлення).

Майданчик для розгортання БМД-1 КШ на місцевості на всі типи антен 10 х 10.

Для забезпечення управління зенітно-ракетними частинами й підрозділами, озброєними комплексами ЗСУ-23-4 («Шилка»), «Стрела-1» та «Оса» призначена машина бойового управління ПУ-12.

Обладнання машини змонтоване на базі бронетранспортера БТР-60 ПБ без вежі. До складу засобів зв'язку входять:

радіостанція Р-111 - 1 компл.;

радіостанція Р-123 М - 3 компл.

Основні дані р/ст. Р-111 та Р-123 були приведені вище.

Р/ст. Р-407 дуплексова, телефонна, з частотною модуляцією, що утворює один телефонний канал. Діапазон 52-60 мГц, має 161 фіксовану частоту з інтервалом через 50 кГц. Дальність зв'язку до 40 км.

Машина обладнана антеною АШ - 3,4 (для Р-111), двома антенами АШ-4 (для Р-123 Н) та комбінованою жердинною антеною (для Р-407), що розгортається на 16-метровій телескопічній щоглі.

Час розгортання машини ПУ-12 не більше 3-5 хвилин. ПУ-12 використовується на Кп ППО дивізії (командира зенітно-ракетного полку), а також як батарейний та взводний командний пункт підрозділів та при станціях розвідки та цілевказівок (СРП). Засоби зв'язку ПУ-12 використовуються для забезпечення радіозв'язку з вищими, підлеглими та взаємодіючими начальниками (командирами) ППО, а також для забезпечення прийому даних про повітряну обстановку від найближчих станцій розвідки та цілевказівок (СРП). ПУ-12 начальник ППО з'єднання (частини) розгортається на КП з'єднання (частини), а ПУ-12 командира зенітно-ракетних батарей у районі стартових (вогневих) позицій.

Таким чином, командирські та командно-штабні машини, які ми розглянули в лекції, володіючи високою маневреністю, обладнані ефективними засобами зв'язку, дозволяють забезпечити управління командирам у складних умовах ведення бойових дій підлеглими та приданими підрозділами. Наявність в командирських та командно-штабних машинах засобів зв'язку значно полегшують забезпечення командиру та штабу управління, а також утворює зручність у використанні цими засобами. На прикладі розглянутих комплексів видно тенденцію у розвитку засобів тактичної ланки управління, спрямовану на збільшення на робочих місцях офіцерів найновіших засобів зв'язку та автоматизації.

Задача кожного курсанта досконало вивчити склад радіозасобів командирських та командно-штабних машин, уміти працювати на них та ефективно експлуатувати у своїй професійній діяльності.






Информация 







© Центральная Научная Библиотека