Вражаючі дії ядерної, хімічної збро
Вражаючі дії ядерної, хімічної зброї
Захист від зброї масового ураження, забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ.
Захист від ЗМУ, забезпечення РХБ захисту військ є одними з основних видів бойового забезпечення бойових дій. Вони організуються завчасно і здійснюються безперервно як при підготовці до бойових дій, так і при їх веденні незалежно від того, буде застосовуватися ЗМУ чи ні.
Мета, завдання захисту від ЗМУ.
Захист від ЗМУ здійснюється з метою: максимально знесилити вражаючу дію ЗМУ, руйнування радіаційних та хімічних небезпечних об`єктів на війська, збереження їх боєздатності, забезпечення ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки.
Основними завданнями захисту від ЗМУ є:
своєчасне і скритне розосередження частин, підрозділів і матеріальних засобів, періодична зміна їх розташування;
інженерне обладнання позиційних районів частин і підрозділів;
використовування захисних і маскуючих властивостей місцевості;
попередження військ про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ;
сповіщення частин і підрозділів про радіаційне, хімічне і біологічне зараження;
проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних і ветеринарних заходів;
виявлення і оцінка наслідків застосування противником ЗМУ і руйнування РХНО;
забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях у зонах зараження, районах руйнування, пожеж і затоплень;
ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ і руйнування РХНО.
Мета, завдання забезпечення РХБ захисту військ.
Забезпечення РХБ захисту військ здійснюється з метою максимально зменшити втрати військ при діях в умовах РХБ зараження, посилення їх захисту від високоточної та інших видів зброї аерозолями.
Основними завданнями забезпечення РХБ захисту є:
засічка ядерних вибухів;
радіаційна, хімічна та неспецифічна біологічна розвідка;
радіаційний і хімічний контроль;
спеціальна обробка частин і підрозділів;
дегазація, дезактивація, дезінфекція матеріальних засобів, споруд, а також ділянок місцевості і шляхів;
маскування частин, підрозділів і об`єктів димами;
забезпечення захисних об`єктів повітрям, яке очищується від заражень;
своєчасне і ефективне використання засобів індивідуального та колективного захисту.
Зміст вказівок командира підрозділу з організації захисту від ЗМУ і організації РХБ захисту:
завдання, сили, засоби, порядок проведення інженерного обладнання району розташування, використовування захисних споруд і маскуючих властивостей техніки, місцевості, споруд;
завдання, сили, засоби, порядок організації наданих інженерної, РХБ розвідки, РХ контролю;
завдання, сили, засоби, порядок організації і проведення аерозольного маскування районів розташування і запасних районів;
визначення сигналів попередження про загрозу застосування ЗМУ, порядок їх подачі і дії по ним;
встановлення сигналів оповіщення про РХБ зараження, порядок їх подачі і дії по ним;
порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту і порядок поповнення засобів військ РХБ захисту, фільтрів-поглиначів;
порядок поведінки особового складу на зараженій місцевості при тривалому перебуванні;
порядок ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.
Зміст висновків з оцінки РХБ обстановки:
визначаються підрозділи, які підпали під найбільшу масовану дію ядерної і хімічної зброї і опинилися у зонах сильного РХБ зараження;
кому необхідна негайна допомога силами старшого командира з ліквідації наслідків застосування ЗМУ;
вказуються райони з найменшими потужностями доз радіоактивних випромінювань і які можуть бути використані для відновлення боєздатності підрозділу;
основні завдання забезпечення РХБ захисту у обстановці, що склалася.
Пропозиції по здійсненню заходів забезпечення РХБ захисту:
де і для рішення яких завдань зосереджується РХ розвідка; необхідні сили, засоби і час для її виконання;
найбільш необхідні райони та строки проведення спеціальної обробки, якими силами і засобами здійснюється цей захід;
ділянки місцевості і шляхів, які необхідно обробляти, здійснювати пилеподавлення; порядок і строки дегазації обмундирування, засобів захисту і відновлення збитку озброєння військ РХБ захисту та засобів захисту.
Пропозиції начальника штабу ЗРДН з захисту від ЗМУ, забезпечення РХБ захисту:
І частина:
дані про застосування противником ЗМУ по підрозділам дивізіону, про РХБ обстановку;
втрати особового складу, озброєння, військової техніки, стан боєздатності підрозділів дивізіону;
заходи захисту від ЗМУ, забезпечення РХБ захисту, які необхідно провести у обстановці, що склалася.
ІІ частина:
застосування підрозділів, що зберегли боєздатність, для виконання бойових завдань, порядок, строки, сили і засоби, які виділяються для ліквідації наслідків застосування ЗМУ;
заходи, строки, райони відновлення боєздатності підрозділів дивізіону, сили і засоби, які виділяються;
завдання підрозділам дивізіону для відновлення боєздатності.
Таблиця 1. Орієнтовні радіуси зон ураження людей ударною хвилею при відкритому розташуванні в умовах вибуху з прогрівом приземного шару повітря влітку, км
|
Потужність вибуху, тис. т | Смертельні ураження | Легкі ураження | |
| Н | В | Н | В | |
0,0,1 | 0,02 | 0,04 | 0,05 | 0,06 | |
0,1 | 0,06 | 0,09 | 0,12 | 0,14 | |
1 | 0,15 | 0,24 | 0,3 | 0,35 | |
10 | 0,4 | 0,6 | 0,9 | 1,0 | |
100 | 1,1 | 1,4 | 1,7 | 1,75 | |
1000 | 2,3 | 3,1 | 3,6 | 3,7 | |
|
Таблиця 2. Оцінка стану об`єктів по розрахованій величині надлишкового тиску, ?Рф, кг/см2
|
Ступінь захисту об`єкту, Роб кгс/см2 | Стан об`єкту | |
| Не уражений | Слабкі ураження | Середні ураження | Повне руйнування | |
0,25-0,35 | ?Рф < 0,2 | ?Рф = 0,2 | ?Рф = 0,35-0,45 | ?Рф ? 0,5 | |
0,5 | ?Рф < 0,5 | ?Рф = 0,6-0,7 | ?Рф = 0,8-1,0 | ?Рф ? 1,1 | |
1-2 | ?Рф < ?Роб | ?Рф ? 1,25 ?Роб | 1,25 ?Роб < ?Рф ? 1,50 ?Роб | ?Рф > 1,5 ?Роб | |
2-50 | ?Рф < ?Роб | ?Рф ? 1,15 ?Роб | 1,15 ?Роб < ?Рф ? 1,4 ?Роб | ?Рф > 1,4 ?Роб | |
50-100 | ?Рф < ?Роб | ?Рф ? 1,1 ?Роб | 1,1 ?Роб < ?Рф ? 1,2 ?Роб | ?Рф > 1,2 ?Роб | |
|
Таблиця 3. Світлові імпульси, які викликають опіки шкіри відкритих частин тіла людини, кал/см2
|
Ступінь опіку | Потужність вибуху, тис.т | |
| 1 | 10 | 100 | 1000 | |
І | 2,4 | 2,9 | 3,4 | 4 | |
ІІ | 3,5 | 4 | 4,6 | 5,1 | |
ІІІ | 4,9 | 5,5 | 6,2 | 6,9 | |
|
Таблиця 4. Світлові імпульси, які викликають опіки шкіри під одягом, кал/см2
|
Одяг | | |
| І | ІІ | ІІІ | |
Літнє бавовняне обмундирування | 6,3 | 7,0 | 8,8 | |
Напівшерстяне габардинове обмундирування | 11,0 | 12,0 | 17,0 | |
Зимове обмундирування | 37,0 | 42,0 | 48,0 | |
|
Приведені в таблицях дані випрадані для вибухів потужністю ?100 кт. При вибухах потужністю >100 кт вражаючі імпульси для прихованих та неприхованих ділянок шкіри в 1,4-1,5 разів більше.
Таблиця 5. Залежність важкості термічного ураження від ступеня та площі опіку шкіри
|
Ступінь важкості термічного ураження | Відсоток поверхні тіла із ступенем опіку | |
| другий | третій | |
І | до 10 | до 3 | |
ІІ | 10-20 | 3-10 | |
ІІІ | 20-30 | 10-20 | |
ІV | більше 30 | більше 20 | |
|
Таблиця 6. Орієнтовні значення вражаючих імпульсів, кал/см
|
Найменування об`єкту | Потужність вибуху, тис.т | |
| 1 | 10 | 100 | 1000 | |
Автомашина з кузовом типу КУНГ | 8 | 11 | 14 | 18 | |
Дерев`яні споруди | 6 | 7 | 8 | 9 | |
Лісові масиви | 10 | 12 | 15 | 17 | |
Сіно, листя | 4 | 4,5 | 5 | 6 | |
|
Таблиця 7. Товщина шару половинного ослаблення для різних матеріалів d0,5,
|
Матеріал | Щільність ?, г/см2 | Товщина шару | |
| | ?-випромінювання | ?-випромінювання радіоактивного зараження | нейтронів | |
Вода | 1,0 | 23,0 | 13,0 | 2,7 | |
Дерево | 0,7 | 33,0 | 18,5 | 9,7 | |
Ґрунт | 1,6 | 14,4 | 8,1 | 12,0 | |
Цегла | 1,6 | 14,4 | 8,1 | 9,1 | |
Бетон | 2,3 | 10,0 | 5,7 | 12,0 | |
Глина утрамбована | 2,06 | 11,0 | 6,3 | 8,3 | |
Вапняк | 2,7 | 8,5 | 4,8 | 6,1 | |
Поліетилен | 0,95 | 24,0 | 14,0 | 2,7 | |
Склопластик | 1,7 | 12,0 | 8,0 | 4,0 | |
Крига | 0,9 | 26,0 | 14,5 | 3,0 | |
Сталь, залізо, броня | 7,8 | 3,0 | 1,7 | 11,5 | |
Свинець | 11,3 | 2,0 | 1,2 | 12,0 | |
|
Оцінка місцевої дії вибуху
При вибухах на приведених висотах менш ніж 0,5 м/т1/3 у ґрунті утворюється вирва.
Радіус вирви контактного ядерного вибуху rв і її глибину hв для м`якого ґрунту визначають у залежності від потужності вибуху з графіку.
Для визначення rв і hв відносно до скелястої породи відповідні значення, які отримані із графіка, множать на 0,8.
Радіус вирви контактного ядерного вибуху відносно до водонасиченого м`якого ґрунту дорівнює 16 rв, а глибина вирви та ж.
Радіуси і глибина вирви приземного ядерного вибуху визначається множенням відповідних значень для контактного вибуху на коефіцієнти Кr і Кh.
Середнє квадратичне відхилення значень rв і hв, які знаходяться з рис. 4.2, складає 15%. Об`єм вирви визначають за формулою:
.
Залишкові зміщення, що йдуть догори і за радіанними напрямками від центра вибуху, спостерігаються на відстанях, які дорівнюють rв.
Вертикальна складова залишкового зміщення Wz зал для вибухів на приведених висотах 0,2 м/т1/3, визначаються за формулою:
.
Це справедливо при: -1,25rв < R < 2,5rв - для м`яких ґрунтів; -1,25rв<R<2rв - для скелястої породи.
R - відстань від вибуху до необхідної точки.
Горизонтальна складова залишкового зміщення Wх зал при R = 1,25rв у 1,3 рази, а при R = rв у 4 рази більше, ніж Wz зал, для скелястої породи Wх зал = 0,8Wz зал.
Висота навалу hн, визначають із співвідношення
.
Таблиця 8. Значення величин В, С, р, d для деяких видів ґрунтів
|
| R/rв | В | р | С | d | |
М`який ґрунт, водонасичений | 1,252 | 0,6 | 5,4 | 0,073 | 1,7 | |
| 24 | - | - | 0,21 | 3,2 | |
Скеляста порода | 1,252 | 0,31 | 5,1 | 0,61 | 4,3 | |
| 24 | - | - | 0,47 | 3,9 | |
|
При вибуху з вильотом ґрунту відбувається розльот окремих шматків у процесі вирвоутворення. Радіус зони розльоту шматків ґрунту може досягати 15rв.
Приклад. Визначати параметри місцевої дії ядерного вибуху у м`якому ґрунті потужністю 1 мт на висоті над скелястим масивом.
Значення радіусу і глибини визначаємо з графіку 4.1, вони дорівнюють 126 і 48 м відповідно.
Множучи ці значення на 0,8 і на коефіцієнти Кr і Кh, які відповідають на рис. 4.2 значенню = 0,1 м/т1/3, визначаємо радіус і глибину вирви для ядерного вибуху тієї ж потужності на висоті 10 м над скелястою породою.
rв = 0,8•0,63•126 = 64 м;
hв = 0,8•0,63•48 = 24 м.
Об`єм вирви, який розраховується за формулою
Vв = 1,57•642•24 = 1,54•105 м3.
За формулою визначаємо складові залишкового зрушення поверхні землі.
|
R/rв | 1,25 | 1,5 | 1,75 | 2 | |
R, м | 80 | 96 | 112 | 128 | |
Wz зал | 2,38 | 0,94 | 0,42 | 0,22 | |
Wх зал | 1,90 | 0,75 | 0,34 | 0,18 | |
|
За формулою визначаємо висоту навалу викинутого з вирви ґрунту
|
R/rв | 1,25 | 1,5 | 2 | 2,5 | 3 | 3,5 | 4 | |
R, м | 80 | 96 | 128 | 160 | 192 | 224 | 256 | |
Rн, м | 5,6 | 2,6 | 0,75 | 0,32 | 0,16 | 0,008 | 0,05 | |
|
Радіус зони розльоту шматків грунту: r ? 15rв = 15•64 = 960 м.
2. Оцінка вражаючої дії акустичних хвиль у середині фортифікаційних споруд.
При коливаннях огороджуючих конструкцій параметри акустичних хвиль визначається наступним чином:
1. За результатами міцнистних розрахунків споруди визначаються максимальна швидкість переміщення конструкцій Umax і колова частота ? коливань центру перекриття.
Значення максимальної швидкості руху опорної поверхні знаходяться у межах 110 м/с.
Значення колової частоти коливання центру покриття вибирають з умови , де n = 1,2.
2. Максимальний тиск, кг/см2, у акустичній хвилі визначається за формулою: ,
де - щільність незбудженого повітря, кг•см2/м4,
С0 - швидкість звуку у незбудженому повітрі, м/с.
3. Максимальний рівень звуку ?, дБ, визначається за формулою:
,
де Р0 = 2•10-6 кг/см2 - поріг слухового відчування.
4. Частота акустичних коливань, Гц, визначається за формулою
або ,
де Н - розмір споруди вздовж напрямку дії навантаження, м.
Ймовірність виникнення уражень різного ступеня важкості і ймовірність втрати боєздатності у людей у залежності від максимальної швидкості руху опорної поверхні при дії СВХ надані у табл.
Таблиця 9
|
Максимальна швидкість, м/с | Ступень важкості ураження | Втрата боєздатності | |
| І | ІІ | ІІІ | VI | | |
1-2 | 0-5 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
2-4 | 5-20 | 0-5 | 0 | 0 | 0-20 | |
4-7 | 10-30 | 20-50 | 10-30 | 0-5 | 30-70 | |
7-10 | 5-20 | 10-30 | 20-50 | 10-30 | 70-90 | |
10-15 | 0-5 | 5-20 | 20-50 | 30-70 | 100 | |
|
Ймовірність виходу з ладу незакріплених людей за рахунок сейсмічного удару, відкидання і ударів з елементами обладнання в залежності від максимальної швидкості руху опорної поверхні і положення людини у момент дії СВХ дані у табл. 10.
Таблиця 10
|
Максимальна швидкість, м/с |